Je m’appelle Mykola Istyn. Je suis ukrainien et je vis à Ivano-Frankivsk dans l’ouest de l’Ukraine.  J’écris de la poésie, de la prose et des essais. J’ai reçu plusieurs prix littéraires. Je suis le fondateur du nextmodernisme dans la littérature ukrainienne. J’ai publié en 2018 un recueil de poèmes dont le titre est Nextmodernisme de la période post-Maïdan et de la guerre du Donbass aux éditions Chas Zmin Inform. Les poèmes qui suivent ont été traduits par Ella Yevtouchenko. J’ai déjà publié en France, dans le n° 78 de la revue Comme en Poésie.

1

LE MONDE NE DORT PAS

Grygoriy le philosophe, entends-moi : le monde ne dort pas !
Maїdan ressemble à une poêle brûlante.
Les pneus en feu crépitent.
La foule
coule dans les rues comme de la lave volcanique.
Les rebelles battent les tambours, ou plutôt les barriques.
Non pas dans l’eau
mais dans le sang
sont lavées les mains des bourreaux.
Les corrupteurs perdent leurs couronnes.
Les hetmans* perfides montrent les talons.

Et puis, la guerre.
Deux fronts adversaires.
Et on voit sortir les balles et on entend
des explosions de la part de la pseudo-culture envahissante.
Les bottes de l’occupant
écrasent l’impératif de Kant.

Oh, est-ce vrai
que toutes nos victimes et toutes nos prouesses
c’étaient pour remplacer le groupe
des oligarques par d’autres oligarques
et remplir l’Europe
d’«ostarbeiters » volontaires?

Mon Ukraine,  ta vision du monde est différente.
La liberté, c’est ton butin.
Le pays des poésies.
Améliore ton destin.
Les lois d’actualité
qui délimitent la vérité
sont des fondements
pour le nouvel ordre du monde,
non pas avec un contenu de seconde main
mais avec le monde du nextmodernisme.

Nos autres mondes
ont raison
de rayonner dans le ciel du cosmisme
avec les soleils des autres valeurs,
d’élever l’Ukraine jusqu’aux espaces cosmiques,
aux étoiles des idées et à leurs galaxies.

Tes hivers froids passés debout à Maїdan
et les tableaux écrits rouge sur blanc par les blessures sous les pansements
seront vains jusqu’à ce que le pays ait changé sa vision du monde ordinaire
pour les mondes brillants nextmodernes.

*Commandants en chef des armées de la Grande Pologne au XVIIIe siècle, dont l’Ukraine faisait alors partie.

2
OCCUPATION

L’identification
de l’occupation
est le premier pas pour la libération.
Non seulement de l’invasion russe,
mais aussi de tout
envahissement
et asservissement
politiques,
culturels,
spirituels,
que ce soit d’un humain
ou d’un pays.
Je veux que mon Etat
n’envahisse pas mon droit
à mon propre monde
et à sa conception.
Le pays et la personnalité
a besoin de s’affirmer
et de défendre son indépendance
contre les ennemis.
Il est sage de quitter l’esclavage pour le bien,
pour l’amour,
pour la beauté de son égalité avec les autres.

1

СВІТ НЕ СПИТЬ

Філософе Григорію, почуй ─ світ не спить!
Майдан як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба
тече вулицями, мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.

А далі, війна.
На стіну стіна.
І з завойовницької псевдокультури
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтоптують імператив Канта
чоботи окупанта.

О, невже,
наші подвиги й жертви
лиш для зміни угрупування
одних іншими олігархами,
і поповнення Європи
добровільними остарбайтерами.
Світоглядно інша моя Україно.
Здобуток твій ─ воля.
Поезій країно.
Вдосконалюй долю.

Важливі закони
ті що правди кордони,
як фундаменти для побудови
нової світобудови,
не секонд-хендового змісту,
а світу некстмодернізму.

Наші інші світи
мають право світити
у небі космізму
сонцями наступного змісту,
Україну підняти до космопросторів
галактик ідейних зорів.

Лиш тоді недаремні стояння твої на холодних зимових майданах,
і картини що пишуть червоним по білому перебинтовані рани,
коли змінить країна світогляд буденний,
на яскраві світи некстмодерні.

 

 

2
ОКУПАЦІЯ

Ідентифікація
окупації ─
це перший крок до визволення.
Як від російського вторгнення,
так і від будь-якого
політичного,
культурного,
духовного,
захоплення,
і поневолення,
людини,
і країни.
Я хочу, щоби моя держава
не була би окупантом мого права
мати власний світ,
і світогляд.
Самоствердження ─
потрібне країні і особистості,
і захист незалежності
від зазіхання.
З поневолення мудро виходити до добра, любові, краси співвідношення
з іншими.

 

 

Un Commentaire

  • Laure-Anne F-B dit :

    Une voix émouvante et passionnée, candide aussi, ce me semble…a-t-elle besoin des -ismes de « cosmisme » et « nextmodernisme » pour porter loin et large? Peut-être… Je lui souhaite, en tous cas, d’être entendue.

Laisser un Commentaire